A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Вишевицька об'єднана територіальна громада
Житомирська область, Радомишльський район

Біологічна пожежа нищить не лише Полісся

Дата: 27.07.2018 11:04
Кількість переглядів: 281

Рудими свічками масово помирають сосни по усій Україні, а також Білорусі та Польщі. Науковці пояснюють, що це насамперед пов’язано із кліматичними змінами, зменшенням кількості опадів, що призводить до ослаблення захисних функцій дерев та сприяє розмноженню стовбурових комах, які прискорюють відмирання сосняків.

Причина перша - падіння ґрунтових вод

Проблема всихання сосни на території України почалася у 2010-2012 рр. Саме з Житомирського Полісся надійшли перші тривожні сигнали. «Процес проходить дуже швидко з кількох причин. По-перше, в останні роки у нас дуже високі температури повітря при малій кількості опадів, – пояснив доцент кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України Володимир Крамарець. – Сосна – порода, яка може рости у різних умовах – від вологого ґрунту до досить сухого. Але якщо вона звикла до одного рівня вологи, то зараз її не отримує, бо спостерігається падіння ґрунтових вод. А це наслідки меліорації, яку проводили у 60-70-х рр. ХХ століття, вплив посушливих років та неконтрольований забір води місцевими підприємствами. Він також наголосив, що за останні роки у селах дуже обміліли криниці, в них влітку зникає вода: «А ліс – живий організм, що звик жити у певних умовах при певному режимі зволоження. Тому саме ліс найперше страждає від таких змін».

В свою чергу, метеорологи відзначають, що за останні шість років кількість опадів на Житомирщині суттєво зменшилась. Змінився, також, характер опадів. Зараз здебільшого фіксують короткочасні дощі локального характеру на незначних територіях. Якщо раніше влітку могли бути дощі, які затягували майже всю область і тривали один або декілька днів, то зараз тривалі опади – це рідкість. Трапляються локальні зливи, коли у певному місці може випасти місячна норма. Але на загал місяць вважатиметься сухим, бо опадів дуже мало. 

Причина друга - стовбурові нематоди

За словами директора Інституту екології НАН України Миколи Козловського, протягом останніх років збільшилась тривалість теплого періоду, а зими тепер не такі холодні. Це призвело до того, що протягом останніх десяти років вегетація рослин починається на 10 днів швидше і завершується на 10-15 днів пізніше. Тобто, якщо раніше середня тривалість вегетації становила 84 дні, то зараз це приблизно 100-115 днів.

«За рахунок цього шкідники дерев мають можливість дати не лише одне потомство, а кілька. Тому значно погіршилась ситуація», – наголосив М. Козловський і зазначив, що тепер причиною всихання сосен є навіть стовбурові нематоди, які завжди жили на дереві і не приносили йому шкоди.

«Нематода – це не є щось недобре. Вона живе і буде жити поруч з нами. Загалом у кожному дереві можна знайти нематоди, але ними не цікавились, бо вони не приносили шкоди, – пояснив директор Інституту екології Карпат. – Зараз ж зараження виглядає так: є сухе дерево з стовбуровими нематодами, прилетів жук, відклав яйця, певний час його личинки живуть там, а перед тим, як стати лялечкою, всередину комах потрапляють нематоди. Коли комаха виростає і відлітає, то може мати у собі 10-20 тис. личинок. Їй вони не шкодять. Однак, коли нематоди потрапляють на здорові сосни, заражають їх».

«При 12 градусах тепла шкідники розвиваються місяць від яйця до дорослої особини. При 17 градусах тепла – за два тижні, при 25 – за три дні, тобто дуже бурхливо. Виходить така геометрична прогресія. Це, як ядерний вибух, що призводить до всихання дерев за два тижні», – пояснив М. Козловський.

Причина третя - Небезпечний верхівковий короїд

Сприяє всиханню сосен і розвиток групи комах, які живляться на стовбурі дерева. Вони живуть у соснових лісах віками, але останнім часом з’явилися сприятливі умови для розвитку так званого верхівкового короїда та інших видів стовбурових шкідників.

«Якщо види стовбурових комах, які розвиваються у нижній частині стовбура, можна виявити за висипанням бурової муки, то ті, що заселяють тонкі гілки, виявити важко. Часто, коли вже активно іде процес всихання, лише тоді ми бачимо проблеми з кроною – пожовтіння хвої, всихання гілок», – пояснив Володимир Крамарець.

«У природі усе існує у комплексі. Якщо є трохи стовбурових нематод, то одна гілка може всохнути, а потім відновитися. Але якщо знизу є опеньок, у стовбурі нематоди, ще щось у корінні та корі, то виходить спільна дія, – наголосив М. Козловський. – Тут йдеться про так звану теорію спускового механізму – хто перший наробить більше біди. Тобто, все діє в комплексі. Короїди й інші шкідники, які проникають у деревину стають переносниками нематодів. Це виглядає як взаємовигідна праця: нематоди зробили так, що дерево всохло, а короїди відклали там яйця, лялечки заразилися нематодами, пізніше комахи розлетілися по лісу... І процвітають тільки шкідники, а дерева сохнуть».

Проблема всихання сосен не знає кордонів

Фахівці відзначають, що сосни всихають не лише в Україні. З такою проблемою стикнулися і в Білорусі, і в Польщі. Ще восени 2016 року в державному підприємстві «Рава-Руське лісове господарство» відбувся спільний українсько-польський семінар щодо всихання соснових насаджень, де лісівники з обох країн ділилися досвідом боротьби з цією проблемою. З польського боку прозвучало питання, чому на Львівщині досі не забрали з лісу всохлі дерева, не усунули причини всихання (тобто короїдів), – розповів Володимир Крамарець, який доповідав під час семінару. – Наші лісівники пояснювали, що зараз перебувають під пильним наглядом громадських організацій, різних контролюючих установ. Тож, саме тому не можуть зрубувати великої кількості дерев.

«Польські колеги не розуміють, як певні дії лісівнику може диктувати людина без освіти, без спеціальних знань. У них також були подібні спроби. Але у Польщі відповіли таким критикам з громадських організацій: «Добре, хочете, щоб ми не рубали, то дайте документ, що ви берете відповідальність на себе». Ніхто цього робити не схотів», – розповів В. Крамарець. Саме тому, у Польщі лісівники йдуть попереду короїдів, а в Україні – слідом за ними.

«Поляки не чекають, поки сосна всохне повністю і втратить свою технічну якість, якщо її можна використати як хорошу деревину. Ми ж чекаємо, поки дерево всохне і короїд, який є переносником грибів, що розвиваються всередині деревини, знищить його. Верхівковий короїд є одним із основних поширювачів грибів-збудників синизни. Саме тому ми, замість нормальної дошки, отримуємо деревину з темно-сірими, синіми, майже чорними смугами, що суттєво погіршує її технічну якість».

М. Козловський зазначив, що польських лісівників карають – виганяють з роботи – за те, що вони допускають перебування у лісі всохлих чи всихаючих сосен. «У нас навпаки – усі чекають на дозволи. А так не можна. Дерева хворі – їх треба забрати», – додав він.

Для збереження лісу потрібно вчасно рубати дерева

«У наших умовах – це кінець травня – початок червня, коли короїд знаходиться під корою в деревині. Коли ми забираємо пошкоджені дерева, то одночасно боремося з короїдом. Якщо цього не робити, то з одної сім’ї із 5-7 комах за місяць-півтора з’являється 60-70 особин молодого покоління, які заселяють нові дерева. Відповідно, ми маємо геометричну прогресію збільшення кількості шкідників, чисельність та шкідливість яких наростає лавиноподібно.

З ним погоджується і директор Інституту екології Карпат Микола Козловський: «Ми мусимо змінювати існуючі санітарні норми. Не дуже компетентні люди ніби жаліють ліс, коли пропонують від квітня до середини червня заборонити санітарні рубки. Але водночас слід розуміти, якщо у здоровому лісі є два-три хворі дерева, яких ми не вирізаємо, чекаємо, поки з них вилізуть шкідники, то таким чином заразиться велика площа насаджень».

Володимир Крамарець додав, що у Польщі є надзвичайно високий рівень довіри до лісівників та їхньої професійної діяльності. «Над цим українським колегам треба ще довго і багато працювати – пояснюючи свою діяльність та пропагуючи свою роботу», – підкреслив В. Крамарець.

«Для попередження подальшого всихання сосняків лісівники повинні вчасно забирати пошкоджені, заселені шкідниками дерева з лісу, подобається це нашим друзям-екологам, громадськості чи ні, – наголосив він. – Лісівник вчився, щоб виростити здорові ліси і при тому не допустити пошкоджень деревини, вчасно забрати її. Але разом з тим необхідно забезпечити і своєчасне лісовідновлення – створення нових лісових насаджень на місці зрубаних. Лісогосподарські заходи не дають змоги повністю попередити процеси всихання та деградації сосняків. Однак їх проведення дозволить уповільнити процеси всихання, використати деревину до повної втрати технічної якості та забезпечить додатковий час для проведення лісозахисних та лісовідновлюваних заходів».

«Цей ліс садили для того, щоб він дав продукцію, – додав М. Козловський. – Він має виконувати і економічну функцію (деревина і інші супутні речі), і екологічну (затримував воду, щоб не було ерозії), і соціальну (відпочинок, робота людей у лісі). На це потрібно дивитись комплексно».

За його словами, на місці вирубаних насаджень потрібно формувати уже зовсім інший деревостан. Цим повинні займатися лише професіонали.

Паралельно з вирубкою, яка мала б врятувати хвойні ліси від глобального поширення короїдів, проводяться також дослідження по можливості розведення в лабораторних умовах і розселення в біологічно ослаблених хвойних насадженнях так званих короїдних вовків саме так називають фінські лісівники мурахожука. Це справжня біологічна зброя під корою дерева. Його сила в тому, що короїд - це його улюблена страва. За словами спеціалістів, це ідеальний ентомофаг, що харчується виключно короїдами та їх личинками — під корою, на гілках та стовбурі дерев.

В Білорусі ще з минулого року таким чином розпочали ефективну боротьбу з короїдами. В місцях масового поселення мурахожуків ранньою весною з дерев знімали кору, де зимували комахи, зв'язували в пачки й перевозили в місця масового розмноження  короїдів, де ті й виконували свою місію. успешно выполняли свою миссию.

— В наших планах вивчити технології, направлені на те, щоб взяти з природи цього ентомофага, навчитися разводити його в інсектарії  Інституту лісу НАН Білорусі і також провести дослідження по можливості його розседення в бвологічно ослаблених хвойних насадженнях, — розповідає замісник директора по научній роботі Інституту лісу НАН Білорусі Володимир Усеня. 

Нещодавно схожий проект стартував і в Україні. Розведення в лабораторних умовах мурахожука для подальшого використання комах у пошкоджених лісах розпочалося на Сумщині. 

Полісся ж все ще завмерло в очікуванні. А тим часом щодня збільшуються площі біологічної пожежі. Проблеми необхідно вирішувати терміново і в комплексі. Проте, здається,  ми й досі не віримо що у нас ця проблема існує...


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь