Я їду додому...
Дата: 08.10.2018 11:12
Кількість переглядів: 1581
Емоційний втомлений юнак ділився своєю радістю з кожним, хто заходив у автобус Радомишль-Ірша, що він повертається в рідне село Понад рік він захищав нашу Землю на передовій, а цього осіннього ранку - дивився у вікно і розповідав усім, які красиві дерева, які гарні села і як він скучив за рідною домівкою, селом Веприн та Мамою...
Мама подзвонила і юнак майже крикнув: " Я вже їду! Ось вже скоро Вишевичі! Мамо, став картоплю. Я скоро! Я їду додому!"
Вже згодом розповів, що звати його Микола Горбатий. Народився у Веприні. Служив на передовій. Розповідав про товаришів, які назавжди залишаться десь там. А він живий.
Дякуємо тобі хлопче, за мужність, за рік, втрачений у війні. Вітаємо вдома! І нехай у тебе все буде гаразд!
