КЛЕРИКАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО
ЩО ЦЕ ТАКЕ: форма насильства, інструментами якого слугують релігійні догми та церковні настанови. Може вчинятись не тільки з боку церковного апарату, а й різних клерикальних політичних та громадських організацій, в тому числі молодіжних та жіночих.
ЯК ВИЗНАЧИТИ: вас примушують приймати рішення, апелюючи до почуттів страху та провини, використовують стійкі словосполучення «бог покарає», «гнів божий», скеровують ваші рішення щодо особистого життя шляхом нав’язування «правильних» дій та вчинків з точки зору релігії (осуджують розлучення, вчать в усьому погоджуватися з чоловіком тощо).
Найпоширенішим прикладом клерикального насильства є примус до віри дітей, а саме - введення у шкільних закладах уроків релігії.
Щодо жінок, найчастішим випадком прояву тиску є нав'язування "традиційних сімейних цінностей" з точки зору релігії, примус до народження дітей попри будь-які обставини та бажання самої жінки.
ЧОМУ ВАЖЛИВО ГОВОРИТИ: церква має бути не тільки номінально, а й фактично відділеною від держави, школи, медичних закладів, тощо. Україна - світська держава, будь-які рішення її громадян/ок мають бути добровільними та не залежати від церковних настанов в насильницький спосіб.
ЩО РОБИТИ: : не боятися висловлювати та відстоювати свою громадську та особисту позицію щодо ролі та втручання церкви в ваше особисте життя.
🔘 У разі постійного психологічного тиску - звернутися за психологічною допомогою до психолога/ні чи мобільних бригад психологічної допомоги (0-800-500-335).
