ПАТРОНАТНА СІМ’Я: ЯК ТА ХТО МОЖЕ СТВОРИТИ
Які обов’язки патронатного вихователя?
Відповідно до ст. 255 Сімейного кодексу України патронатний вихователь зобов’язаний:
– забезпечити дитину житлом, одягом, харчуванням тощо (на це держава виділяє
кошти – в залежності від віку від 2,5 прожиткового мінімуму на місяць);
– створити дитині умови для навчання, фізичного та духовного розвитку;
– забезпечити надання чи доступ до послуг, визначених договором про патронат над дитиною;
– сприяти контактам дитини з батьками, іншими законними представниками, родичами, крім випадків, коли батьки позбавлені батьківських прав або в судовому порядку обмежені у праві спілкування з дитиною.
Хто може бути патронатним вихователем?
Патронатним вихователем може бути повнолітній громадянин України, який має досвід виховання дитини й відповідні житлові умови для надання послуг з догляду, виховання й реабілітації дитини у своєму домі. Обов’язково йому має допомагати хтось із членів сім’ї – бути добровільним помічником патронатного вихователя. Для початку роботи і кандидат у патронатні вихователі, й помічник мають пройти відповідне навчання та отримати рекомендацію.
Патронатним вихователем Патронатним вихователем не можуть бути особи:
- обмежені у дієздатності;
- визнані недієздатними;
- позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
- були усиновителями (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;
- перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
- зловживають алкогольними напоями або наркотичними засобами;
- не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
- страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;
- є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
- були засуджені за кримінальні правопорушення проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших кримінальних правопорушень;
- за станом здоров’я потребують постійного стороннього догляду;
- є особами без громадянства;
- перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3, 4, 5, 6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновителем.
- інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.
